1 І в сто шістдесятому році прийшов Александер, син Антіоха, Епіфаній і захопив Птолемаїду і його прийняли, і він там зацарював.2 І цар Димитрій почув і зібрав дуже багато сил і вийшов йому на зустріч на війну.3 І Димитрій післав до Йонатана послання з мирними словами, щоб його звеличити.4 Бо сказав: Випередимо поставити з ним мир раніше ніж він зробить з Александром проти нас.5 Бо він згадає всі зла, які вчинили йому і його братам і народові.6 І він дав йому владу збирати військо і виготовляти зброю і бути йому його союзником, і закладників, що в твердині, сказав йому передати.7 І Йонатан прийшов до Єрусалиму і прочитав послання в уха всього народу і тих, що з твердині.8 І вони злякалися великим страхом, коли почули, що цар дав йому владу збирати військо.9 І ті, що з твердині, передали Йонатанові закладників, і він їх передав їхним рідним.10 І Йонатан поселився в Єрусалимі і почав будувати і відновляти місто.11 І сказав до тих, що робили роботи, збудувати мури, і гору Сіон довкруги з чотирикутного каміння на скріплення, і так зробили.12 І втекли чужоземці, що були в твердинях, які збудував Вакхід,13 і кожний оставив своє місце і пішов до своєї землі.14 Лише в Ветсурах осталися деякі з тих, що покинули закон і приписи. Бо було для схоронення.15 І почув Александер цар про обітниці, які Димитрій післав Йонатанові, і йому розповіли про війни і хробрі вчинки, які зробив він і його брати, і труднощі, які він мав,16 і сказав: Чи знайдемо одного такого чоловіка? І тепер зробимо його другом і нашим союзником.17 І він написав листи і післав йому за цими словами, кажучи: 18 Цар Александер братові Йонатанові, радіти.19 Ми почули про тебе, що ти муж сильний кріпостю і гідний бути нашим другом.20 І тепер ми тебе сьогодні поставили архиєреєм твого народу і назвали другом царя. - І він післав йому багряницю і золотий вінець. - І думати про те, що наше, і зберігати дружбу з нами.21 І Йонатан зодягнув святу одежу сьомого місяця сто шістдесятого року в празник шатер і зібрав військо і виготовив багато зброї.22 І Димитрій почув ці слова і засмутився і сказав: 23 Що це ми зробили бо нас випередив Александер, щоб взяти дружбу юдеїв на скріплення?24 І я напишу їм слова потіхи і вивищення і дарів, щоб вони були зі мною на поміч.25 І він їм післав за цими словами: Цар Димитрій юдейському народові, радіти.26 Оскільки ви зберегли договори, що з нами, і осталися в нашій дружбі і не приступили до наших ворогів, ми почули і ми зраділи.27 І тепер оставайтеся ще в зберіганні довіря до нас, і віддамо вам добро за те, що ви чините з нами.28 І відпустимо вам багато відпущення і вам дамо дари.29 І тепер відпускаю вас і відпускаю всіх юдеїв від податків і ціни соли і від вінців,30 і замість третини насіння і замість половини плодів дерев, що мені припадає взяти, відпускаю від сьогодні і на пізніше, щоб не брати з землі Юди і з трьох посілостей, що до неї належать з Самарії і Ґалилеї від сьогоднішнього дня і на всі часи.31 І Єрусалим і його околиці хай буде святим і свобідним від десятин і податків.32 Оставляю і владу над твердинею, що в Єрусалимі, і даю архиєреєві, щоб поставив в ній мужів, яких лиш він вибере, щоб її стерегти.33 І кожну душу юдеїв взятих в полон з землі Юди в усім моїм царстві відпускаю свобідною даром. І всі хай будуть звільнені з податків і на їхню скотину.34 І всі празники і суботи і новомісяці і вказані дні, і три дні перед празником, і три дні після празника, хай всі будуть дні свободи і відпущення для всіх юдеїв, що є в моїм царстві,35 і ніхто не матиме влади заставляти і докучати комусь з них в кожному ділі.36 І хай запишуться з юдеїв до царського війська до тридцять тисяч чоловік, і хай їм буде дано заплату так як годиться всім військам царя.37 І хай з них будуть поставлені в великих царських твердинях, і з них будуть поставлені на потреби царства, з тих що є вірні. І ті, що над ними і володарі хай будуть з них і хай ходять за своїми законами, так як і приказав цар в землі Юди.38 І три посілості що додані Юдеї з країни Самарії хай додані будуть Юдеї, щоб вважалися, що є під одним, щоб вони не слухалися іншої влади, але лиш архиєрея.39 Птолемаїду і до неї приналежне я дав як дар святим, що в Єрусалимі, на поточні видатки святим.40 І я даю кожного року пятнадцять тисяч сиклів срібла з рахунків царя, з приналежних місць.41 І все що понад, що не віддали з належного, так як в попередних народах, від тепер дадуть на діла дому.42 І над цим пять тисяч сиклів срібла, які брали з потреб святині за словом кожного року, і це відпускається, щоб їх принести священикам, що служать.43 І ті, що втікають до церкви, що в Єрусалимі, і в усіх його околицях ті, що винні цареві, і в усякому ділі (винні), хай будуть відпущені і все, що є їхнє в моїм царстві.44 І на будівництво і на відновлення святих діл, і видатки будуть дані з рахунку царя.45 І на будування стін Єрусалиму і скріплення довкруги і видатки будуть дані з рахунку царя, і на будування стін в Юдеї.46 А як почув Йонатан і нарід ці слова, вони їм не повірили, ані не сприйняли, бо згадали велике зло, яке він зробив в Ізраїлі, і як їх дуже пригнобив.47 І вони пристали до Александра, бо він був їм володарем в мирних словах, і були з ним в союзі всі дні.48 І цар Александер зібрав великі сили і отаборився проти Димитрія.49 І вони зударилися боєм, оба царі, і табір Александра втік, і Димитрій гнався за ним і скріпився над ними.50 І він дуже проводив війну, аж доки не зайшло сонце, і Димитрій впав у тому дні.51 І Александер післав старшин до Птоломея царя Єгипту з цими словами, кажучи: 52 Оскільки я повернувся на моє царство і я сів на престолі моїх батьків і я скріпився у владі, і я знищив Димитрія і скріпився над нашими країнами,53 і я зударився з ним війною, і нами був знищений він і його табір, і ми сіли на престолі його царства.54 І тепер поставмо між собою дружбу, і тепер дай мені твою дочку за жінку, і я посвоячуся з тобою і дам тобі і їй дари за твоєю гідністю.55 І відповів цар Птоломей, кажучи: (Це) добрий день, в якому ти повернувся до землі твоїх батьків і сів на престолі їхнього царства.56 І тепер зроблю тобі те, що ти написав, але зустрінься в Птоломаїді, щоб ми побачили один одного, і я посвоячуся з тобою, так як ти сказав.57 І вийшов Птоломей з Єгипту, він сам і його дочка Клеопатра, і він прийшов до Птолемаїди сто шістдесять другого року.58 І цар Александер зустрів його, і він йому віддав свою дочку Клеопатру і зробив для неї шлюб з великою славою в Птолемаїді, так як царі.59 І цар Александер написав Йонатанові, щоб він прийшов йому на зустріч.60 І він пішов зі славою до Птолемаїди і зустрівся з двома царями. І він дав їм і їхнім друзям срібло і золото і багато дарів і знайшов ласку перед ними.61 І проти нього зібралися згубні мужі з Ізраїля, беззаконні мужі, щоб його оскаржити, і цар їх не послухався.62 І цар приказав і зняли з Йонатана його одіж і зодягли його в багряницю, і так зробили.63 І цар посадив його з собою і сказав своїм володарям: Вийдіть з ним посеред міста і проповідуйте, щоб ніхто його не оскаржував в ніякому ділі, і хай ніхто йому не докучає в усякому слові.64 І сталося, що як побачили ті, що оскаржували, його славу, так як проповідували, і його зодягненим в багряницю, і всі втекли.65 І цар його прославив і записав його між перших друзів і поставив його воєводою і володарем часті.66 І Йонатан повернувся до Єрусалиму з миром і веселістю.67 І в сто шістдесять пятому році прийшов Димитрій син Димитрія з Криту до землі своїх батьків.68 І цар Александер почув і дуже засмутився і повернувся до Антіохії.69 І Димитрій поставив Аполлонія, що був в Долині Сирії, і зібрав велику силу і прийшов до Ямнеї. І він післав до Йонатана архиєрея, кажучи: 70 Ти одинокий підносишся над нами, я ж стався посміхом і погордою через тебе. І чому ти володієш над нами в горах?71 Тепер, отже, якщо ти поклав надію на твої сили, зійди до нас на рівнину, і там розсудимося, бо зі мною є сила міст.72 Запитайся і довідайся хто я й інші, що нам помагають, і кажуть: Немає вам стопи ноги перед нашим лицем, бо двічі відвернулися твої батьки в їхній землі.73 І тепер не зможе встоятися кінь і така сила в долині, де немає каменя, ані жорновий камінь, ані місце на втечу.74 А як Йонатан почув слова Аполлонія, він зрушився умом, і він вибрав десять тисяч мужів і вийшов з Єрусалиму, і його зустрів Симон його брат, йому на поміч.75 І він отаборився при Йоппі, і його замкнули, ті, що з міста, бо залога Аполлонія (була) в Йоппі і вони воювали проти неї.76 І злякавшись, відкрили ті, що з міста, і Йонатан заволодів Йоппією.77 І почув Аполлоній і взяв три тисячі коней і багато сили і пішов до Азоту як подорожуючий, і разом випровадив на рівнину, томущо він мав множество кінноти і на неї надіявся.78 І він гнався за ним до Азоту, і зударилися табори в бою.79 І Аполлоній оставив тисячу кінноти позаду себе схованими.80 І впізнав Йонатан, що позаду нього є засідка, і вони окружили його табір і стріляли стріли на нарід з ранку аж до вечора.81 А нарід стояв, так як заповів Йонатан, і їхні коні змучилися.82 І Симон відлучив свою силу і зударився з відділом війська, бо кіннота була змучена, і вони ним були розбиті і втекли,83 і кіннота розсипалася по рівнині. І вони втекли до Азоту і ввійшли до Витдаґона свого ідола, щоб спастися.84 І Йонатан спалив Азот і міста довкруги нього і взяв їхню здобич і святиню Даґона і тих, що втекли до нього, він спалив огнем.85 І були ті, що впали від меча зі спаленими, яких вісім тисяч мужів.86 І Йонатан піднявся звідти і прийшов до Аскалону, і вийшли ті, що з міста йому на зустріч з великою славою.87 І Йонатан повернувся до Єрусалиму з тими, що з ним, маючи велику здобич.88 І сталося, що як почув цар Александер ці слова, і він додав ще прославляти Йонатана.89 І післав йому золоту запинку, що згідно з звичаєм дається царським кревним, і він дав йому Аккарон і всі їхні околиці в насліддя.